ІПК щодо визначення статусу податкового резидента
Зміст статті
Зміст статті
Платник податків може звернутися до податкового органу для отримання індивідуальної податкової консультації (далі по тексту – ІПК). ІПК – це роз’яснення щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган.
Якщо особа діяла у відповідності до наданої ІПК, вона може звільнятися від фінансової відповідальності у вигляді штрафів та пені. Проте не звільняється від обов’язку сплати податкових зобов’язань.
Крім того, ІПК можна використовувати як доказ у судових справах за участю платників податків та податкових органів.
ІПК на питання: «Податковим резидентом якої держави вважатиметься фізична особа?»
Виникають ситуації, коли особа має особисті та економічні зв’язки (проживання сім’ї, працевлаштування, ведення діяльності тощо) відразу в декількох країнах. Відповідно постає питання щодо визначення статусу податкового резидента та виконання податкових обов’язків (декларування доходів, сплата податків).
В такому випадку можна підготувати звернення на отримання ІПК з питанням: «Податковим резидентом якої держави вважатиметься фізична особа?»
Оскарження ІПК та судова практика
ІПК можна оскаржити в судовому порядку. Тобто визнати ІПК протиправною та скасувати, зобов’язати податковий орган у новій ІПК надати відповідь на питання.
У разі, коли при наданні ІПК не дотримані вимоги Податкового кодексу України, зокрема, не наведений опис питання, яке заявлене у зверненні, не враховані фактичні обставини, відсутнє обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань його практичного використання, що позбавляє платника податку застосувати ІПК на практиці для вирішення конкретного питання.
У статті пропонуємо більш детально розглянути судові справи щодо оскарження ІПК з питань податкового резидентства.
Кейс № 1
Позивач звертався до податкового органу, щоб отримати ІПК на питання: «З урахуванням викладених фактичних обставин податковим резидентом якої держави у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року вважатиметься фізична особа?»
Податковим органом було сформовано відповідь наступного змісту: «Оскільки фізична особа є громадянином України та у 2023 році перебував на території України понад 183 дні, при цьому місце проживання платника зареєстровано в Україні, був фізичною особою-підприємцем, і станом на 31 грудня 2023 року не знятий з обліку, надав податкову звітність за 2023 рік, має у власності об’єкт рухомого та нерухомого майна в Україні, є засновником юридичних осіб-резидентів України, це є достатньою підставою для визнання такої особи, в період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) резидентом України»
Позивач оскаржує отриману ІПК, оскільки податковий орган обмежився лише цитуванням норм податкового законодавства, не надавши роз’яснення щодо практичного застосування норм податкового кодексу з урахуванням фактичних обставин та доданих платником документів.
Судами встановлено:
- позивач виїхав на постійне місце проживання до Об’єднаних Арабських Еміратів (далі – ОАЕ);
- всі члени сім’ї позивача (дружина, син та донька) виїхали за межі України в ОАЕ і після цього не повертались;
- укладено договір оренди житла в ОАЕ;
- дружина, син, донька позивача отримали від ОАЕ ідентифікаційні картки резидентів;
- дитина зарахована до навчання у школу в ОАЕ;
- позивач отримав від ОАЕ «Золоту картку»;
- відповідно до довідки-підтвердження статусу податкового резидента, Федеральна служба ОАЕ підтверджує, що позивач є резидентом ОАЕ.
Суди дійшли до висновку про те, що у 2023 році позивач мав місце постійного проживання та тісні особисті зв’язки у м. Дубай, ОАЕ, а тому у вказаний період не підпадав під визначення резидента України.
Враховуючи, що податковий орган надав необґрунтовану та неякісну відповідь на поставлене позивачем питання, оскаржувана ІПК є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Суд зобов’язав податковий орган надати нову ІПК на поставлене питання, з урахуванням висновків апеляційного суду.
Кейс № 2
Позивач оскаржує ІПК, тому що податковий орган не надав конкретної та вичерпної відповіді на поставлене питання: «З урахуванням викладених фактичних обставин податковим резидентом якої держави у період з 2016 по 2020 рік вважатиметься фізична особа?»
ІПК містить низку цитат із податкового законодавства, однак у ній відсутня відповідь на прямо поставлене питання. Позивач вважає, що податкова консультація повинна виступати не просто формальною відпискою, а дійсно дієвою допомогою платнику податків з приводу роз’яснення належних останньому прав та обов’язків.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне:
- місце постійного проживання позивача знаходиться в державі Ізраїль;
- частина сім’ї позивача знаходиться на території держави Ізраїль;
- житло позивача знаходиться на території держави Ізраїль;
- провадження підприємницької діяльності здійснюється на території держави Ізраїль.
Суд визнав протиправною та скасував ІПК. Визнав протиправною бездіяльність з приводу ненадання в ІПК відповіді на поставлене питання. Зобов’язав податковий орган надати відповідь у новій ІПК. При цьому вказав, що при наданні ІПК у податкового органу наявні підстави для визначення резидентського статусу фізичної особи позивача, як податкового резидента держави Ізраїль.
Висновки
У разі необхідності визначити статус податкового резидента, радимо розглянути можливість звернення до податкового органу для отримання ІПК.
ІПК має містити відповідь та остаточні, чіткі висновки стосовно конкретної ситуації. Якщо ІПК не відповідає вимогам законодавства, її можна оскаржити в судовому порядку та зобов’язати податковий орган надати відповідь у новій консультації.
У разі виникнення спорів з податковими органами щодо питання визначення статусу податкового резидента, виконання податкових зобов’язань, ІПК може слугувати доказом у судовій справі.
Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Більше інформації ви можете знайти в нашій Політиці конфіденційності







