Штучний інтелект: правове регулювання в Україні та ЄС

Що таке ШІ та його юридичний статус в Україні та ЄС

З науково-технічної точки зору штучний інтелект (ШІ) є сферою комп’ютерних наук, спрямованою на створення та розвиток систем, здатних аналізувати інформацію, розпізнавати образи, розуміти мову та приймати рішення відповідно до певних критеріїв.
З юридичної точки зору, визначення штучного інтелекту стає складнішим завданням. Враховуючи швидкий розвиток сфери штучного інтелекту, і правове регулювання повинно постійно еволюціонувати, щоб враховувати нові виклики та можливості.

В Україні вже були зроблені перші кроки для створення правового регулювання в галузі штучного інтелекту. Так, 2020 році була створена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, в якій вперше на законодавчому рівні надається визначення, мета, принципи та завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні.
Відповідно до визначення концепції ШІ — це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

Крім того, в Національній асоціації адвокатів України була створена Робоча група з правового регулювання штучного інтелекту. Робоча група займається аналізом найважливіших юридичних питань розвитку та використання штучного інтелекту, визначення меж його використання в різних галузях, а також захистом персональних даних, зібраних системами штучного інтелекту, визначенням правил щодо їх збереження та використання. Робоча група сприяє розвитку цієї галузі та допомагає забезпечити належний захист прав людини під час використання систем штучного інтелекту.

Законодавство ЄС щодо ШІ також враховує нові тенденції та виклики, пов’язані зі швидким розвитком технологій, зокрема штучного інтелекту.

Мета у ЄС – сприяти розвитку надійного, етичного ШІ, який відповідає нормам законодавства. З цією метою, ЄС працює над адаптацією законодавства, розробляє етичні принципи та правові норми, що стосуються використання ШІ. Зокрема, починаючи з 2021 року в рамках ЄС розробляється перший у світі закон про ШІ – Artificial Intelligence Act (далі – Акт).
Саме в проекті цього Акту вперше надано розгорнуте правове визначення ШІ в ЄС, яке може стати прикладом для інших країн, в тому числі й України.

Документ визначає, що система ШІ – це машинна система, яка розроблена для роботи з різним рівнем автономності та яка може, для явних або прихованих цілей, генерувати результати, такі як прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на фізичне або віртуальне середовище.Однак, пропонуємо перейти то більш практичних питань, з яким вже зараз доводиться стикатись регулятивним органам, розробникам та користувачам.

Штучний інтелект – може бути загрозою для захисту персональних даних

Захист права на приватність та законне використання персональних даних в процесі навчання та роботи ШІ став нагальною проблемою, яку доводиться вирішувати регулятивним органам в різних країнах.
В цьому контексті Загальний регламент про захист персональних даних (GDPR), що набрав чинності у травні 2018 року, відіграє ключову роль у забезпеченні прав та приватності користувачів у віртуальному середовищі. GDPR встановлює правила для збирання, обробки та зберігання персональних даних в Європейському Союзі, а також передбачає високі стандарти щодо захисту приватності.
Вже існує декілька прикладів, застосування норм GDPR європейськими регуляторами до розробників систем ШІ.

Так, компанія Clearview AI – розробник програмного забезпечення для розпізнавання облич, з використанням штучного інтелекту отримала декілька штрафів через незаконне використання персональних даних осіб в п’яти країнах. Управління з захисту персональних даних у Франції (CNIL), зокрема зазначили, що Clearview AI використовує особисту інформацію без законної згоди користувачів та водночас немає законного інтересу для такого збору, що є серйозним порушенням GDPR.

Італія обмежила доступ до всім відомого Chat GPT, через занепокоєння щодо обробки персональних даних громадян. Так, італійський регулятор зазначає, про відсутність правової основи, яка б виправдовувала масовий збір і зберігання персональних даних з метою “навчання” алгоритмів, що лежать в основі роботи платформи.
Як бачимо, GDPR став фундаментом для забезпечення високого рівня захисту персональних даних, які використовуються в рамках роботи та навчання ШІ.

Для успішного поєднання штучного інтелекту та GDPR необхідно враховувати принципи законності, прозорості, згоди, обмеження обробки даних та інші вимоги GDPR. Це означає розробку та впровадження алгоритмів та технологій, з дотриманням цих принципів, а також освіту та свідоме використання ШІ з урахуванням правил GDPR.

Авторське право та штучний інтелект

Твори, створені штучним інтелектом, привертають увагу суспільства. Так, картину “Портрет Едмонд де Беламі”, створену штучним інтелектом, продали на аукціоні за 432 500 доларів. “Портрет Едмонда Беламі” – один із серії портретів уявної родини Беламі, створеної штучним інтелектом. У правому нижньому кутку алгоритм, як справжній митець, поставив свій підпис – складну формулу.
Музика, створена штучним інтелектом, претендуватиме на номінацію «Ґреммі» у наступному році. Про це заявив генеральний директор і президент Академії звукозапису Харві Мейсон.

Однак перед правниками постає питання: чи захищаються ці твори авторським правом та хто буде власником таких прав?
В Україні, вже були здійснені кроки для врегулювання цього питання. Так, у новому законі України “Про авторське право та суміжні права” 2023 року вперше врегульовано питання авторського права на твори згенеровані комп’ютерною програмою, в тому числі й ШІ.

Оскільки критерій “оригінальності” залежить від творчого внеску людини, твори повністю створені ШІ, вважаються неоригінальними та відповідно до закону охороняються правом особливого роду sui generis.

Суб’єктами права особливого роду можуть бути особи, яким належать майнові права або які мають ліцензійні повноваження (автори, які створили програму ШІ, їхні спадкоємці або правомірні користувачі програми). Умови належності права особливого роду на твори згенеровані ШІ також можуть визначатись в договорі.

Причому оскільки такі твори не містять творчого внеску та генеруються без участі людини, суб’єкти sui generis набувають лише особисті майнові права на твір.

На відміну від України в ЄС, ще не прийнято законодавство, яке стосується авторського права на твори створенні ШІ. За загальним принципом вважається, що авторське право поширюється лише на твори створені людиною.

Суд ЄС у своїх рішеннях неодноразово заявляв, що авторське право поширюється лише на оригінальні твори у тому сенсі, що він є власним інтелектуальним твором його автора. (рішення C-5/08 Infopaq International A/S проти Danske Dagbaldes Forening). З цього виходить, що об’єкти створені за допомогою ШІ можуть бути захищені авторським правом лише у випадку суттєвої участі людини під час створення об’єкта. Водночас досить складно визначити, який саме внесок у створення контенту, згенерованого ШІ, буде означати суттєву участь і творчі рішення автора (людини). Оцінка такого внеску залежатиме від багатьох суб’єктивних факторів. Тому в більшості випадків контент, згенерований ШІ, не охороняється авторським правом.

Однією з перших країн, яка визнає авторські права на твори згенеровані комп’ютерною програмою, в тому числі і ШІ – це Великобританія, колишній член ЄС.
Так, Великобританія пропонує захист авторських прав на створені комп’ютером літературні, драматичні, музичні чи художні твори. «Автором» «комп’ютерного твору» визнається «особа, яка вжила заходів, необхідних для створення твору». Охорона діє протягом 50 років з моменту створення твору.

Artificial Intelligence Act – перспектива правового регулювання

Як вже зазначалось, в рамках ЄС готуються важливі документи, які покликані покращити ситуацію з правовим регулюванням ШІ та можуть стати прикладом для інших держав. В червні цього року Європейський Парламент здійснив значний крок у напрямку створення правової основи для ефективного та етичного використання штучного інтелекту, схваливши законопроект Artificial Intelligence Act.

Одна з головних цілей Акту полягає у захисті прав та свобод осіб, які підлягають впливу штучного інтелекту. Закон визначає принципи та правила для обробки персональних даних, використання систем автоматизованого прийняття рішень та інших аспектів штучного інтелекту, забезпечуючи прозорість, справедливість та законність обробки даних.

Якщо ЄС досягне своєї мети прийняти остаточний варіант Акту до кінця року, він стане першим у світі Законом про ШІ. Однак очікується, що він набуде чинності не раніше 2026 року та буде діяти пільговий період протягом якого зацікавлені сторони зможуть адаптувати свою діяльність для дотримання норм Акту.

Прийняття Акту безпосередньо вплине також і у на регулювання ШІ в Україні. “Як тільки Закон про штучний інтелект буде прийнятий, його також повинні будуть прийняти країни-кандидати до ЄС, якою є й Україна” – зазначила Кароліна Івасівська радниця з цифрових прав ECNL.

Вже зараз Україна бере участь в імплементації Акту. Так, український уряд ухвалив рішення про запуск так званої регуляторної пісочниці — sandbox — для розробників штучного інтелекту. Державний експерт Директорату європейської та євроатлантичної інтеграції у Міністерстві цифрової трансформації України Гордій Румянцев повідомив, що це контрольоване середовище, в рамках якого компанії-розробники зможуть від самої початкової стадії, від дизайну, розробляти свій продукт так, щоб він враховував вимоги майбутнього Акту Європейського Союзу.

Висновки

Правове регулювання штучного інтелекту в Україні та ЄС виявляється все більш важливим у зв’язку з розвитком технологій. Всі країни зараз активно працюють над створенням адаптованих та ефективних правових норм, що враховують особливості штучного інтелекту. Це дозволяє забезпечити безпеку та захист прав користувачів технологій ШІ, а також створити сприятливі умови для розвитку інновацій та цифрової економіки.

Зважаючи на те, що Україна стала країною-кандидатом до ЄС, передбачається, що в майбутньому наше законодавство у сфері регулювання штучного інтелекту буде гармонізоване з європейським законодавством. На шляху розвитку регулювання ШІ в Україні є багато викликів та завдань, але розуміння важливості та необхідності створення правового регулювання є кроком у правильному напрямку.

Ефективне правове регулювання ШІ в Україні забезпечить збалансований підхід до використання систем ШІ, захист прав громадян та підтримку інноваційного розвитку країни.