Прийнято Кодекс поведінки щодо штучного інтелекту в ЄС

Кодекс поведінки щодо штучного інтелекту в ЄС: огляд та значення

Кодекс поведінки щодо загального штучного інтелекту (General-Purpose AI Code of Practice) – це добровільний документ, розроблений Європейською Комісією для підтримки компаній у дотриманні вимог Закону про штучний інтелект ЄС (AI Act), який набув чинності у 2024 році та впроваджується поетапно. Зокрема, з 2 серпня 2025 року набирають чинності вимоги до систем загального призначення (GPAI).

Його основна мета – сприяти відповідальному розвитку та використанню систем загального штучного інтелекту (GPAI), таких як великі мовні моделі, наприклад, ChatGPT, Gemini, Claude. Кодекс пропонує чіткі рекомендації щодо прозорості, безпеки та дотримання авторських прав, щоб забезпечити етичне використання ШІ. Він не є юридично обов’язковим, але компанії, які його приймають, отримують переваги у вигляді правової визначеності та спрощеного підходу до виконання вимог AI Act. Кодекс також встановлює стандарти, які можуть слугувати орієнтиром для глобального регулювання ШІ.

Процес створення Кодексу

Розробка Кодексу тривала з рік і завершилася в 10 липня 2025 року публікацією документа. Процес координувався Європейським офісом зі штучного інтелекту (EU AI Office) і включав широке залучення зацікавлених сторін – близько 1400 учасників, серед яких представники технологічної індустрії, академічної спільноти, громадянського суспільства та малих підприємств. Робота велася у чотирьох робочих групах, які очолювали провідні експерти  у галузі ШІ.

Незважаючи на процедурні аспекти розробки та  прийняття Кодексу, необхідності врахування різних позицій , Кодекс вважається значним досягненням, яке демонструє прагнення ЄС до інклюзивного підходу в управлінні ШІ.

Основні положення Кодексу

Кодекс поведінки щодо загального штучного інтелекту зосереджується на трьох ключових аспектах, щоб забезпечити етичний і безпечний розвиток технологій ШІ:

• Прозорість даних

Компанії, які розробляють моделі ШІ, зобов’язані надавати вичерпну інформацію про дані, що використані для їхнього навчання. Це включає детальний опис джерел даних, методів їх збору та обробки. Особлива увага приділяється зменшенню ризиків упередженості (bias) у моделях, що може призводити до дискримінаційних результатів. Кодекс вимагає впровадження механізмів для виявлення та фільтрації неприйнятного контенту, такого як матеріали, що містять дані, отримані з порушенням законодавства про захист персональних даних (наприклад, GDPR). Для цього компанії повинні використовувати інструменти автоматичної модерації, аналізу даних і документувати свої підходи, щоб забезпечити відтворюваність і перевірку.

• Дотримання авторського права

Кодекс встановлює чіткі вимоги до поваги інтелектуальної власності. Розробники ШІ повинні впроваджувати політики, які запобігають відтворенню матеріалів, захищених авторським правом, без відповідного дозволу. Це передбачає використання технічних засобів, таких як алгоритми фільтрації контенту, системи перевірки походження даних і механізми ідентифікації захищених матеріалів. Наприклад, якщо модель генерує текст, зображення чи музику, вона не повинна відтворювати захищений контент без ліцензії. Кодекс також закликає до співпраці з правовласниками, щоб забезпечити прозорість у використанні їхніх матеріалів для навчання моделей.

• Безпека та захист (для високоризикових моделей)

Цей розділ стосується найпотужніших моделей ШІ, які класифікуються як такі, що мають системні ризики, тобто можуть створювати загрози для суспільної безпеки чи економічної стабільності. Кодекс вимагає від компаній проводити регулярні оцінки ризиків, включаючи тестування моделей перед їх випуском на ринок і після значних оновлень. Наприклад, моделі повинні перевірятися на здатність генерувати небезпечний контент, такий як інструкції для створення біологічної зброї чи дезінформація, що може вплинути на демократичні процеси. У разі виявлення серйозних інцидентів компанії зобов’язані повідомляти про них Європейський офіс зі штучного інтелекту протягом 2–15 днів, залежно від тяжкості проблеми. Кодекс також наголошує на важливості співпраці з постачальниками систем, які інтегрують ці моделі, для забезпечення безпеки на всіх етапах використання.

Участь Сергія Барбашина була по прямим компетенціям експерта та нашої компанії у сферах авторського права, GDPR, захист даних в IP та AI сферах. Кодекс також передбачає створення стандартизованих методологій оцінки ризиків, які можуть бути застосовані до різних моделей ШІ. Це включає розробку критеріїв для визначення системних ризиків і рекомендації щодо їх мінімізації. Наприклад, компанії повинні впроваджувати системи моніторингу, які дозволяють виявляти аномалії в поведінці моделей у реальному часі.

Висновки

Кодекс поведінки щодо загального штучного інтелекту є важливим кроком у створенні етичних і безпечних рамок для розвитку ШІ в Європі. Він не лише допомагає компаніям відповідати вимогам Закону про штучний інтелект, але й сприяє зміцненню довіри до технологій ШІ серед громадян. 

Процеси, подібні до розробки цього Кодексу, є критично важливими для забезпечення балансу між інноваціями та захистом суспільних цінностей, таких як безпека, прозорість і повага до прав людини. Вони також демонструють важливість міжнародної співпраці та залучення різних зацікавлених сторін для створення глобальних стандартів управління ШІ. 

Наразі, критично важливим є розробка, адаптація та впровадження АІ-процесів відповідно до чинних норм та принципів. Це повинно відбуватися як на технічному рівні, так і на юридичному. Для прикладу – підготовка профільних політик, інструкцій, угод з користувачами тощо.