Що може змінитися у правилах КІК?

Визначення поняття «контрольована іноземна компанія»

На сьогодні контрольована іноземна компанія (КІК) – це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі та перебуває під контролем резидента України.

Пропонується розширити термін «контрольована іноземна компанія» та відносити до таких компаній:
– будь-яке створене та/або зареєстроване в іноземній державі або території підприємство, установу чи організацію зі статусом юридичної особи, що не є резидентом України;
– будь-яке іноземне утворення без статусу юридичної особи, що може розподіляти дохід (прибуток) чи надавати у користування активи на користь своїх засновників, учасників, членів, вигодонабувачів, кінцевих бенефіціарних власників, або інших осіб.

Статус контролюючої особи

На те, чи буде вважатися засновник КІК контролюючою особою, впливає розмір його частки в КІК. 

За чинними правилами КІК – контролююча особа, якщо частка більше ніж 50 %. Тобто, можна вважати, що йде мова про 51 %, тому що це більше цифри 50. 

Але за роз’ясненнями органів податкової служби йде мова саме про 50 %. Тому фактично існує колізія, що може призводити до виникнення спорів з податковою. 

Статус контролюючої особи пропонують визначати станом на 31 грудня відповідного календарного року. А розмір частки змінити з: «більше ніж 50 %» на: «50 % і більше». Таким чином, невідповідність у трактуванні розміру частки буде усунуто.

Фактичний вплив на КІК

Контролюючими особами є не тільки засновники іноземних компаній, а й бенефіціари та ті, хто фактично впливають на КІК. 

Є пропозиція розширити перелік обставин, які вказують на фактичний вплив на КІК, і можуть свідчити про те, що особа є контролюючою.

Перелік таких обставин:

– номінальний директор призначений на більш ніж 183 дні у звітному році і обов’язково виконує вказівки іншої особи; така інша особа вважається «контролером» або «контролюючою особою»;

– КІК видає на представника генеральну довіреність або довіреність з правом відчуження, надання в користування, придбання майна; довіреність на строк більше 183 днів та представник не погоджує будь-які дії з органами управління КІК; відповідно такого представника можна вважати контролюючою особою.

Звіт по КІК

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за наступний за звітним календарний рік.

Тобто, якщо звітний рік 2023, декларація за 2024 рік, то подання звіту та декларації планується у 2025 році (до 01 травня). 

Подання звіту за скороченою формою, якщо не складена фінансова звітність, та повного звіту до 31 грудня, не передбачається.

Звільнення від оподаткування

У законопроекті змінено одну з підстав звільнення від оподаткування, якщо дохід до 2 млн. євро. Викладено в новій редакції: дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел, визначений за даними окремої фінансової звітності, не перевищує еквівалент 2 мільйони євро за звітний період.

Зменшено штрафи за несвоєчасне повідомлення та неповідомлення по КІК

Відповідно до законопроекту – несвоєчасне подання до податкової служби повідомлення про набуття частки в КІК, реєстрацію КІК, фактичний контроль за КІК, відчуження частки, припинення контролю тощо тягне за собою накладення штрафу до 67 100 грн. (сума станом на 2023 рік, розраховується від розміру прожиткового мінімуму). 

Штраф за неповідомлення пропонують зменшити до 134 200 грн. (сума станом на 2023 рік). За чинними нормами штраф становить 805 200 грн. Тобто зниження штрафів є суттєвим. 

Пропонується не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасне повідомлення у період з 01.01.2022 року по дату набрання чинності Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній».

Запити органів податкової служби

Податкові органи мають право направляти контролюючій особі запити щодо КІК. Контролююча особа зобов’язана надати відповідь та підтверджуючі документи.

Законопроектом пропонується надати можливість подавати разом зі звітом по КІК аудиторський висновок щодо фінансової звітності КІК. Якщо висновок буде подано, не виникає обов’язок подавати додаткові підтверджуючі документи.

Позапланова документальна податкова перевірка

Законопроектом передбачено підстави для проведення перевірки:

– неподання звіту про КІК; 

– ненадання відповіді на запити податкової;

– невідображення у звіті інформації про КІК, про наявні КІК;

– неподання повідомлення про КІК.

Допускається проведення не більше однієї перевірки контролюючої особи протягом 3 календарних років.

Переклад документів по КІК

Документи/копії документів, які складені іноземною мовою, подаватимуться контролюючою особою до податкової служби з перекладом на українську мову. Переклад оформлюватиметься відповідно до вимог чинного законодавства. Можна припустити, що йде мова про нотаріальне засвідчення перекладу.

Висновки

Все вищеописане є лише потенційними змінами до податкового законодавства. Тоді як обов’язки по КІК нікуди не зникли та потрібний час для перевірки вашого КІК в частині податкового резидентства засновників, розміру часток, підстав звільнення від оподаткування, для підготовки повідомлення, звіту та декларації тощо. 

Рекомендуємо не зволікати та не відкладати питання власних КІК на потім. Розпочати підготовку до подання повідомлення та звіту вже зараз. Оскільки час на повідомлення лише 60 календарних днів, а відповідальність за неповідомлення поки не скасована і це штраф 805 200 грн. (за 2023 рік). Звіт по КІК за загальним правилом потрібно подати до 01 травня 2024 року, штраф за неподання 268 400 грн. (за 2023 рік).