Звернення до суду для захисту прав ІВ

Врегулювання без суду

Досудове врегулювання може бути ефективним інструментом припинення порушення прав ІВ. Направлення порушнику досудової претензії є ключовим кроком. Крім основного порушення, у претензії варто зазначити фінансові санкції, а також суми компенсації судового збору та витрат на юридичну допомогу, які будуть стягнуті з порушника у разі звернення до суду. Такий підхід, що містить чіткі фінансові наслідки, часто спонукає порушника до мирного та швидкого врегулювання спору.

Водночас досудова претензія не повинна замінювати належну підготовку до судового захисту. Ще до її направлення важливо належним чином зафіксувати факт порушення та забезпечити збереження відповідних доказів. Про основні способи такої фіксації розповімо далі. 

Для ефективного захисту прав ІВ необхідно сфокусуватися на таких елементах: детальний опис протиправних дій, точна ідентифікація порушеного об’єкта ІВ, надання доказів цього порушення та чіткий розрахунок з  визначенням суми компенсації понесених збитків через таке порушення.

У претензії також доцільно встановити чіткий строк для її розгляду та виконання заявлених вимог, наприклад, визначити конкретну кількість календарних днів з моменту її отримання. Це дозволяє зафіксувати позицію правовласника, продемонструвати порушнику реальний строк для добровільного усунення порушення та, у разі подальшого звернення до суду, підтвердити вжиття заходів для досудового врегулювання спору. 

Хоча досудове врегулювання і не є обов’язковим перед зверненням до суду, воно буде підтверджувати, що власником задіяні способи мирного врегулювання вирішення спору.

Які докази та як їх отримати?

Все ж, якщо не вдалось вирішити спір за допомогою досудового врегулювання особисто з порушником, тоді звернення до суду залишається єдиним способом захисту порушених прав. Крім підготовки позову, необхідно також належним чином зібрати та зафіксувати докази порушення прав.

Способами фіксації порушених прав ІВ можуть бути: 

• Фіксація порушення в мережі інтернет спеціалістами центру компетенції, судовими експертами та аналогічними інституціями. При цьому спеціаліст фіксуватиме порушення на веб-сторінці із зазначенням дати та часу фіксації, адреси сайту, та його вміст. Даний вид фіксації є вагомим доказом порушення прав при судовому розгляді.
• Скріншоти та відео-фіксація вмісту сторінок в інтернеті, як електронні докази, також є одним з способів фіксації порушення, однак може сприйматись судом менш вагомим ніж фіксація спеціалістом.
• Купівля товарів, що порушують права ІВ. В даному випадку чеки, накладні та квитанції разом з придбаним товаром будуть підтверджувати факт порушення. Однак важливим є інформація про продавця/постачальника товарів, яка має міститись у квитанціях та чеках.
• Публікації у засобах масової інформації. Якщо порушення зафіксоване як реклама або стаття у журналі чи газеті, екземпляр такого видання може бути представлений суду як доказ порушення.
• Інформація від митних органів. Такий вид фіксації, як доказ можливий, якщо товари перетнули кордон, та таке підтвердження можна отримати у митних органів. 

Вказаний перелік не є вичерпним. Вибір стратегії захисту для різних об’єктів прав ІВ може бути різним,  потребує індивідуального підходу та вибору способу фіксації  та доказування. Водночас захист прав ІВ здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв’язку з чим кожна сторона має обґрунтувати свої вимоги та заперечення належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Саме тому ще на етапі формування стратегії захисту важливо визначити, які обставини підлягають доказуванню, якими доказами вони можуть бути підтверджені та яким чином забезпечити їх належну фіксацію.

Про що просити суд?

При підготовці позовної заяви до суду  важливим є визначення та формування позовних вимог. Тобто визначити ті дії, які суд зобов’яже порушника вчини, щоб припинити порушення прав інтелектуальної власності.

Основною  вимогою є припинення дій, які порушують права ІВ, тобто зупинення використання об’єктів інтелектуальної власності порушником. Також необхідною вимогою можуть бути вилучення товарів з обігу, блокування сайтів, видалення інформації. При деяких порушеннях прав ІВ доцільно просити суд визнати недійсним  договір, який був укладений з порушенням прав, або визнати недійсним чинний патент чи торговельну марку, які були зареєстровані з порушенням прав.

Наприклад, залежно від характеру порушення, позовні вимоги можуть передбачати:

• зобов’язання припинити використання торговельної марки у рекламі, на веб-сайті, у соціальних мережах або на упаковці товару;
• зобов’язання вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактні товари, упаковку, етикетки чи інші матеріали, на яких незаконно використовується об’єкт права інтелектуальної власності;
• зобов’язання припинити використання об’єкта авторського права, зокрема видалити незаконно розміщені фотографії, тексти, відео чи інші твори з веб-сайту або інших інформаційних ресурсів.

Крім припинення порушення варто просити суд задовольнити і вимоги фінансового характеру. Відшкодування реальних збитків, які поніс правовласник,  а також стягнення упущеної вигоди, яку він міг отримати, якби не були порушені його права, є справедливим способом компенсації та поновлення порушених прав. Якісна підготовка фінансових документів та розрахунків важливим етапом для задоволення таких вимог судом.

Також варто не забути про відшкодування витрат на правову допомогу та сплачений для розгляду справи судовий збір.

Додаткові дії

За необхідності додатковими способами захисту в судовому порядку можуть бути забезпечення позову та залучення експерта в судовий процес. Належне обґрунтування та застосування заходів забезпечення позову суттєво покращує позицію правовласника та може забезпечити швидке припинення порушення.

Метою забезпечення є збереження доказів, запобігання продовження порушення, забезпечення фінансової вимоги – запобігти продажу майна за рахунок якого можна покрити збитки.

Суд може застосовувати різні види забезпечення, залежно від типу об’єкта інтелектуальної власності  (торговельна марка, патент, авторське право) та характеру порушення:

• накладення арешту на товар чи обладнання за допомогою якого його виробляють;
• тимчасове вилучення товарів з місць реалізації;
• заборона використовувати спірну торговельну марку, патент, музичний чи літературний твір;
• зобов’язання утриматись від певних дій, наприклад проведення рекламних чи маркетингових компаній;
• арешт коштів порушника для гарантування покриття збитків, які поніс власник об’єкта інтелектуальної власності. 

Висновок експерта, що був залучений до процесу є належним та допустимим доказом, який підвищить шанси на позитивне вирішення справи. Тому залучення експерта до судового процесу є важливою дією, яка може бути застосована.

Правильні питання, які ставитимуться перед експертом є необхідним процесом підготовки та можливо вирішальною умовою для отримання юридично вагомого висновку, який підтвердить або спростує факт порушення прав інтелектуальної власності.

Залучення адвоката до досудового та судового процесів

Захист прав інтелектуальної власності має певні особливості, які відрізняють такі спори від інших типів справ. Вони стосуються не лише доведення факту порушення, але й правильного визначення, які саме права були порушені, як їх можна захистити та яку компенсацію можна отримати. На цій основі залучення адвоката сторонами спору є виправданим з точки зору сприяння реалізації процесуальних прав. 

Підготовка до досудового та судового розгляду передбачає правильне визначення способу захисту, формування вимог, аргументування вимог про стягнення збитків або компенсації, а також дотримання процесуальних строків і вимог до доказів. Недотримання формальних вимог або помилки у правовій кваліфікації порушення можуть вплинути на оцінку справи судом. У такій ситуації адвокат забезпечує кваліфіковане представництво, що сприяє правильному застосуванню норм законодавства та дотриманню всіх процесуальних вимог під час розгляду справи. 

Окремої уваги потребує робота з доказами. Визначення належності і допустимості доказів, ініціювання експертизи, підготовка процесуальних клопотань, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Адвокат дозволяє сформувати зрозумілу та послідовну позицію під час розгляду справи.

Таким чином, залучення адвоката у таких справах сприяє об’єктивному дослідженню обставин та правильному застосуванню норм права та можливому досудовому вирішенні спору.

Висновки

Вибір стратегії захисту, правильна фіксація та збір доказів, застосування досудового врегулювання, якісна підготовка документів для подачі до суду, є основними етапами для захисту порушених прав ІВ. 

Враховуючи важливість усіх процесів, залучення кваліфікованих юристів з інтелектуальної власності є необхідним для правильного формулювання вимог та забезпечення ефективності судового процесу.

 Захист прав ІВ є не лише відновленням справедливості для правовласника, як творця чи винахідника,  а й можливістю відновити репутацію та порушене фінансове становище.