Автоматичний обмін даними ДПС і ДПСУ

Що саме запустили і як це працює

До запровадження нового механізму взаємодія між ДПС та ДПСУ відбувалася в ручному режимі: податкова надсилала письмовий запит, прикордонники вручну опрацьовували кожне звернення і готували паперову або електронну відповідь. Процес займав дні, а то й тижні.

Тепер алгоритм інший. Уповноважений співробітник ДПС формує електронний запит щодо конкретної фізичної особи або транспортного засобу безпосередньо в системі. Відповідь генерується автоматично — за лічені секунди, без залучення будь-кого з боку ДПСУ до ручного опрацювання.

Канал зв’язку між відомствами — Національна система конфіденційного зв’язку. Кожен запит фіксується в електронних журналах аудиту: хто запитував, коли, щодо кого. Анонімний або несанкціонований перегляд даних технічно виключено.

ℹ️  Важлива деталь: запит є точковим — він формується щодо однієї конкретної особи або одного транспортного засобу. Масового або профілактичного «скачування» бази даних механізм не передбачає. Кожен запит повинен мати чітку правову підставу.

Для чого ДПС потрібні ці дані: дві задекларовані цілі

Ціль 1. Визначення податкового резидентства

Це найбільш практично значуща мета для широкого кола людей — не лише для великого бізнесу, а й для фізичних осіб, які проводять значну частину року за межами України.

За загальним правилом Податкового кодексу, фізична особа є податковим резидентом України, якщо протягом календарного року вона провела в країні понад 183 дні. Від статусу резидента залежить: які доходи підлягають оподаткуванню в Україні, за якими ставками, чи виникають зобов’язання щодо декларування світових доходів.

Раніше перевірити фактичну кількість днів перебування особи в Україні без її власного підтвердження було практично неможливо. Тепер дані про перетин кордону доступні ДПС в автоматичному режимі.

⚠️  Що це означає практично: якщо ви провели більшу частину 2025 або 2026 року за кордоном і при цьому не подали декларацію або декларували лише українські доходи — у ДПС тепер є технічна можливість перевірити, скільки саме днів ви реально перебували в Україні. Для тих, хто будував структуру оподаткування навколо «неформального» нерезидентства, це суттєва зміна.

Ціль 2. Виявлення фіктивних операцій

Друга задекларована мета — суто корпоративна. Йдеться про схему, яка на практиці зустрічається: керівник компанії підписує господарські документи або звітність датою, коли він фактично перебував за межами України. Тобто фізично підписати не міг, а значить — документ або підписаний наперед, або підписаний іншою особою, або є підробленим.

Доступ до даних про перетин кордону дозволяє ДПС верифікувати: чи справді директор перебував в Україні в дату підписання ключових документів. Для підприємств із реальними операціями це жодної проблеми не створює. Для схем із «паперовим» керівництвом — суттєвий додатковий ризик.

Що не змінилося: межі нового механізму

За офіційними роз’ясненнями ДПС, запровадження автоматизованого обміну не означає:

• нових перевірок для громадян — механізм стосується лише роботи між відомствами;
• змін у правилах перетину державного кордону — порядок пропуску через КПП залишається незмінним;
• нових підстав для зупинення на кордоні — рішення про пропуск приймає ДПСУ за власними критеріями, не ДПС;
• доступу ДПС до інформації про напрямок поїздок або мету перебування за кордоном — тільки факт і дата перетину.

Механізм є інструментом аналітичної роботи всередині ДПС, а не контролю на кордоні.

Правова дискусія: чи є підстава для обміну

Ініціатива вже отримала публічну критику. Народний депутат від фракції «Слуга народу» Максим Бужанський публічно назвав передачу даних «абсолютно незаконною» і оголосив про підготовку депутатського запиту до ДПСУ з вимогою надати посилання на нормативний акт, що дозволяє такий обмін. Також анонсовано виклик керівника ДПСУ на профільний комітет Верховної Ради.

Питання обґрунтоване: передача персональних даних між державними органами в Україні регулюється Законом «Про захист персональних даних» та низкою профільних нормативних актів. Для законного обміну необхідна або пряма законодавча норма, або укладений міжвідомчий договір із чітким визначенням мети, обсягу та порядку передачі даних.

Самі відомства наразі не оприлюднили конкретного нормативного документа, який є правовою підставою саме для автоматизованого (а не запитового) обміну в режимі реального часу. Ця прогалина в публічній комунікації і є центром правової дискусії.

ℹ️  Позиція Barbashyn Law Firm: сама по собі ціль — боротьба з тіньовою економікою та верифікація резидентства — є легітимною і передбаченою законодавством. Питання в іншому: чи є достатня правова підстава саме для автоматизованого обміну без окремого запиту в кожному випадку? Це питання, відповідь на яке має надати або законодавець, або суд. До моменту публічного роз’яснення правової бази питання залишається відкритим. 

Що це означає для бізнесу та платників: практичний вимір

Для фізичних осіб з доходами за кордоном

Якщо ви є податковим резидентом України, але значну частину часу проводите за кордоном, — механізм верифікації резидентства тепер суттєво спрощений для ДПС. Це не означає автоматичних донарахувань, але означає, що «сіра зона» між формальним і фактичним резидентством звужується.

Якщо ви свідомо вибудовували статус нерезидента через фактичне перебування поза Україною — варто переконатися, що ця позиція підкріплена документально: підтвердження резидентства іншої країни, відповідні угоди про уникнення подвійного оподаткування, правильно оформлені декларації.

Для компаній із директорами-нерезидентами або частими відрядженнями

Схема підписання документів «заднім числом» або документи, датовані днями, коли підписант фактично перебував за кордоном, тепер верифікуються значно простіше. Для компаній із прозорою реальною діяльністю це не проблема. Для структур, де операційна документація і фактична присутність керівника давно не збігаються, — це ризик, який вже матеріалізувався.

Для власників КІК і міжнародних структур

Поєднання даних про перетин кордону з механізмами CRS (автоматичний обмін фінансовою інформацією між країнами) створює все повнішу картину для ДПС: де перебуває особа, де має рахунки, де зареєстровані її компанії. Для тих, хто ще не впорядкував КІК-звітність або не оформив відносини з іноземними структурами, — це додатковий аргумент зробити це зараз.

Підсумок

Автоматизований обмін даними між ДПС і ДПСУ — це не нові повноваження для зупинення громадян на кордоні і не нові перевірки. Це технічне вдосконалення інструментарію, яким ДПС вже і так користувалась — але тепер швидше і без ручної роботи з боку ДПСУ.

Для бізнесу і платників, які ведуть прозору діяльність, цей механізм нічого принципово не змінює. Для тих, хто будував структури на «невидимості» фактичного резидентства або на паперовому документообігу без реальної присутності підписанта, — це серйозний сигнал упорядкувати свої відносини з податковою до того, як це зробить ДПС самостійно.

Правова дискусія щодо підстав для автоматизованого обміну залишається відкритою і заслуговує на окрему увагу — як з боку законодавця, так і з боку судів.