CRS 2.0: з 01.07.2026 запроваджується обмін інформацією про електронні гроші, цифрові валюти, віртуальні активи

Чому виникла потреба у CRS 2.0

Первинна редакція CRS охоплювала переважно банківські, депозитні, інвестиційні рахунки.

Однак за останні роки значна частина фінансових операцій почала здійснюватися через: електронні гаманці, рахунки електронних грошей, цифрові платіжні сервіси, фінтех-платформи, нові цифрові фінансові активи. 

Такі інструменти фактично дозволяли здійснювати міжнародні розрахунки без використання традиційних банківських рахунків, що створювало ризики для ефективного міжнародного податкового контролю. Саме тому було переглянуто стандарт CRS та суттєво розширено сферу його застосування. 

Що саме тепер підпадає під дію CRS 2.0

1. Електронні гроші (або інший продукт), що відповідають усім таким вимогам:

• є цифровим вираженням однієї фіатної валюти;
• випущені емітентом на суму, що не перевищує суму отриманих ним від користувача коштів з метою здійснення платіжних операцій;
• є грошовим зобов’язанням емітента, вираженим у тій самій фіатній валюті;
• приймається як засіб платежу іншими особами, відмінними від емітента;
• емітент бере на себе зобов’язання з погашення цих електронних грошей (продукту) на вимогу користувача за номінальною вартістю та у тій самій фіатній валюті.

2.Цифрова валюта центральних банків – будь-яка цифрова фіатна валюта, емітована Національним банком України або іншим Центральним Банком.

3.Віртуальний актив – цифрове вираження вартості, існування та оборотоздатність якого забезпечується технологією криптографічно захищеного розподіленого реєстру чи аналогічної технології для підтвердження та захисту операцій.

Судова практика

Попри відносно нещодавнє запровадження механізму CRS в Україні, адміністративні суди вже почали формувати перші правові позиції у спорах між платниками податків та податковими органами. 

Головні причини судових спорів – неоднозначність трактування інформації, отриманої в ході автоматичного обміну, а також процесуальні порушення під час призначення та проведення податкових перевірок.  

Аналіз наявної судової практики свідчить про відсутність єдиного підходу. Два показових судових рішення яскраво демонструють, за якими критеріями суди обирають сторону платника або податкового органу:  

• перемога платника податків (справа № 160/2695/26): судами встановлено, що акт перевірки не містить жодного посилання на первинні документи, з яких вбачається за можливе встановити обсяг господарських операцій, дати їх вчинення, зміст самих операцій, внаслідок чого судом першої інстанції цілком законно констатовані факти порушення контролюючим органом приписів Порядку № 727 та Методики № 244.
• перемога податкової служби (справа № 420/19574/25): суди дійшли висновку, що є доведеним факт отримання позивачкою доходу джерелом походження за межами України, але при цьому вказаний дохід останньою не декларувався, обов’язкові податки і платежі не сплачено, а тому підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Висновки

Запровадження CRS 2.0 є закономірним етапом розвитку міжнародної системи податкової прозорості. Якщо раніше автоматичний обмін інформацією охоплював переважно банківські рахунки, то з 1 липня 2026 року його дія поширюється і на електронні гроші, цифрові валюти, віртуальні активи. 

Для фінансових установ це означає розширення обов’язків щодо ідентифікації клієнтів та подання звітності, а для користувачів електронних платіжних сервісів – підвищення рівня міжнародної податкової прозорості. 

Загальна тенденція свідчить про те, що незалежно від форми зберігання коштів – банківський рахунок, електронний гаманець чи інший цифровий фінансовий інструмент, можливості приховування активів від податкових органів різних країн поступово звужуються.