Права інтелектуальної власності на створені обʼєкти

Види об’єктів права ІВ

Об’єкти праві інтелектуальної власності можна розділити на декілька груп, зокрема це:

• об’єкти авторського права;
• об’єкти промислової власності;
• торговельні марки;
• комерційна таємниця та ноу-хау.

Щодо об’єктів авторського права,  вони виникають одночасно з моментом їх фактичного створення. До цієї категорії прав ІВ відносяться, літературні твори, твори образотворчого мистецтва, музичні та аудіовізуальні твори, комп’ютерні програми, твори архітектури. 

  За захист нових технічних рішень та зовнішній вигляд продукту  відповідають об’єкти промислової власності, до яких належать:

• винахід – нове технічне рішення, як результат інтелектуальної чи творчої діяльності;
• корисна модель – технічне рішення щодо конструктивного виконання процесу або пристрою; 
• промисловий зразок – дизайн виробу або частини виробу, його зовнішній вигляд (форма, колір, текстуру, оздоблення).

Торговельні марки, як об’єкт прав ІВ захищають позначення, що використовуються для розрізнення товарів та послуг  (слова, логотипи,  комбінації кольорів, форми, звуки тощо) забезпечуючи їхню унікальність, впізнаваність та захист прав власника від копіювання.

До торговельних марок також можна віднести і  географічні позначення, оскільки це назви чи символи, які вказують на унікальне географічне походження продукту, репутація та особливості якого прямо залежать від місця виробництва, наприклад «Поляна Квасова», «Петриківський розпис», «Гуцульська овеча бриндзя».

Комерційна таємниця та ноу-хау, як об’єкт права ІВ це відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю компанії. Інформація має комерційну цінність завдяки її секретності, захист якої існує, поки інформація залишається секретною.

Майнові та немайнові права власників, способи їх набуття

Майнові та немайнові права є двома основними категоріями прав, які надаються власникам (авторам) об’єктів інтелектуальної власності. Ці права чітко розмежовані, але існують одночасно.

Майнові права надають власнику об’єктів інтелектуальної власності  можливість отримувати фінансову користь від їх використання та вільно ними розпоряджатися, а саме:

• право використовувати об’єкт ІВ у будь-якій формі та будь-яким способом;
• можливість надавати право користування об’єктом, шляхом укладання ліцензійного договору;
• право забороняти неправомірне використання об’єкта ІВ;
• право продати, подарувати або іншим чином передати майнові права на об’єкт ІВ;
• право отримувати плату (роялті) за будь-яке використання об’єкта іншими особами.

Немайнові права ІВ тісно пов’язані з особою автора є невідчужуваними і не можуть бути передані іншим особам, навіть якщо майнові права продано, вони діють безстроково.  Це права вимагати визнання себе автором твору, винаходу; право вказувати ім’я автора при використанні його твору; право першим публікувати твір, винахід, розкривати комерційну таємницю; право на недоторканність твору, що дозволяє йому протидіяти змінам, які шкодять його гідності або діловій репутації.

Набуття права ІВ на об’єкти відбувається різними способами залежно від категорії об’єкта. В українському законодавстві діють два основні принципи набуття прав: автоматичне набуття для авторського права та набуття після реєстрації для промислової власності та  торговельних марок.

Так, як право ІВ на об’єкти авторського права набувається автоматично з моменту їхнього створення, жодна реєстрація, оформлення чи формальність не потрібні. Однак це не позбавляє автора можливості такої реєстрації і може бути додатковим доказом у разі спору, але не створює саме право.

Права на об’єкти промислової власності набуваються виключно через державну реєстрацію та видачу охоронного документа (патенту або свідоцтва). Для торговельних марок право ІВ також набувається через реєстрацію, шляхом подання заявки до УКРНОІВІ та закріплюється з дати державної реєстрації та видачі Свідоцтва.

Право ІВ на комерційну таємницю та ноу-хау набувається через встановлення режиму секретності. Реєстрація не потрібна, захист діє до тих пір, поки інформація залишається конфіденційною.

Реєстрація прав на об’єкти ІВ

Реєстрація прав на об’єкти ІВ є офіційним підтвердженням державою авторства або виключного права на використання певного продукту інтелектуальної праці.

Для об’єктів промислової власності та торговельних марок реєстрація є обов’язковою умовою для отримання правової охорони. Право власності виникає лише після видачі охоронного документа.

Процес реєстрації відрізняється залежно від того, що саме реєструється. Але спільним є принцип першості, переважне право на отримання охоронного документа має той, хто першим подав заявку.

Щодо етапів реєстрації, то це  підготовка заявки та додатків до неї, встановлення дати пріоритету, проведення формальної (перевірка правильності документів) та кваліфікаційної (перевірка новизни, схожості, відповідності умовам патентоздатності) експертизи, реєстрація та видача охоронного документу. До подачі заявки ми рекомендуємо проводити пошук для перевірки новизни об’єкта  ІВ та відсутності схожих вже зареєстрованих прав, особливо важливим цей етап є для торговельних марок.

Реєстрація об’єктів інтелектуальної власності лише на перший погляд здається суто бюрократичною процедурою. Насправді це важливий правовий процес, адже помилка на старті може коштувати бізнесу прав на бренд або технологію. Юридичний супровід дозволяє  мінімізувати ризики відмови, визначити необхідний обсяг правової охорони об’єктів ІВ, оформити відносини з авторами, визначитись з стратегіями захисту на міжнародному ринку.

Висновок 

Отже, ефективне управління інтелектуальною власністю базується на чіткому розмежуванні об’єктів та розумінні природи майнових і немайнових прав. У той час як авторські права отримують захист автоматично, промислова власність та торговельні марки вимагають активних дій з боку власника. Своєчасна та фахова реєстрація цих активів дозволяє збалансувати інтереси авторів і бізнесу, забезпечуючи надійну правову основу для їх подальшого використання.