Міжнародний контракт (ЗЕД): особливості та рекомендації
Зміст статті
- Що таке ЗЕД-контракт та його основні умови
- При укладенні ЗЕД-контрактів варто передбачати наступні важливі умови:
- Вибір права, яке застосовується до контракту та порядок вирішення спорів у судовому порядку
- Варіанти підписання контрактів з нерезидентами
- Варіанти укладення договорів з нерезидентами
- Рекомендації до укладення ЗЕД контракту
В сучасних умовах ведення зовнішньоекономічної діяльності є випробування для українського ринку. Руйнування логістичних маршрутів та ланцюгів постачання, проблеми з імпортом товарів споживання зумовило виникнення нових підходів до укладення міжнародних чи зовнішньоекономічних (ЗЕД) договорів та передбачення умов договору.
Що таке ЗЕД-контракт та його основні умови
Зовнішньоекономічний договір, або ЗЕД-контракт, це домовленість між українською компанією або підприємцем та їхнім іноземним партнером. Такий договір визначає, змінює або припиняє їхні взаємні права та обов’язки у міжнародній торгівлі, наприклад, у купівлі, продажу або постачанні товарів і послуг.
До 2020 року діяв Наказ Мінекономіки, який встановлював вимоги до форми контракту ЗЕД. На даний час немає іншого документа, який би регулював вимоги до ЗЕД-контрактів, тому при укладенні договорів варто керуватися нормами цивільного законодавства, Законами України «Про міжнародне приватне право» та «Про зовнішньоекономічну діяльність».
При укладенні ЗЕД-контрактів варто передбачати наступні важливі умови:
Предмет договору: Вкажіть, що саме ви продаєте або купуєте. Це можуть бути товари чи послуги. Детально опишіть їх у договорі або додайте специфікації чи додаткові угоди, де це буде вказано.
Ціна та валюта: Зазначте ціну та загальну вартість товарів або послуг. Якщо ціна визначається в специфікаціях, це також має бути зазначено. Оскільки оплата часто здійснюється в іноземній валюті, потрібно мати валютний рахунок у банку та враховувати валютні обмеження.
Спосіб оплати: Продавець зазвичай хоче передоплату, а покупець – післяплату. Найкраще знайти компроміс, наприклад, часткову оплату, пов’язану з певними етапами, такими як розмитнення товару. Також можна використовувати акредитив – гроші резервуються на рахунку покупця і перераховуються продавцю після надання необхідних документів. В договорі треба вказати, які документи потрібні для оплати або передоплати.
Умови поставки: Вкажіть, чи включає ціна товару вартість доставки та пакування. Визначте, хто відповідає за організацію та логістику. Розподіл витрат та ризиків повинен відповідати правилам ІНКОТЕРМС. Наприклад, умови DDP означають, що продавець відповідає за все – від митного оформлення до доставки товару в узгоджене місце, включаючи сплату мита.
Термін дії договору: Вкажіть, чи діє договір безстроково (до повного виконання зобов’язань) або зазначте конкретну дату закінчення.
Додаткові умови щодо товару: Узгодьте питання гарантії якості, гарантійного строку, можливості повернення товару, умови залучення субвиконавців, перевізників, правила навантаження та розвантаження, умови передачі технічної документації, збереження торгових марок, порядок сплати податків та митних зборів.
Обране законодавство та вирішення спорів: Вкажіть, яке законодавство регулюватиме договір та які механізми вирішення спорів будуть використовуватися.
Реквізити сторін: Усі реквізити сторін повинні бути правильними. Якщо реквізити змінюються під час дії договору, потрібно укласти додаткову угоду для спрощення банківського контролю та митного оформлення.
Ці прості рекомендації допоможуть зробити ваші ЗЕД-контракти більш зрозумілими та ефективними для всіх сторін.
Вибір права, яке застосовується до контракту та порядок вирішення спорів у судовому порядку
Обирати право, яке буде застосовуватися у випадку виникнення спору, коли він вже виник – запізно. Тому варто піднімати питання можливих способів вирішення розбіжностей ще на етапі переговорів або підписання договору.
Міжнародне приватне право передбачає автономію сторін у виборі права, яке буде регулювати договірні відносини. Це означає, що сторони можуть в договорі передбачити законодавство якої країни буде регулювати їх договірні відносини та у випадку виникнення спорів який орган розглядатиме спір.
Якщо така домовленість не досягнута, компетентне право договору визначається на підставі колізійних норм, передбачених Законом України «Про міжнародне приватне право»
Спори, що виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, іноземними судовими установами, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Якщо при укладенні контракту ЗЕД не вдалося домовитися про те, в якій країні буде розглядатися спір, яке право буде застосоване, оптимальним варіантом буде визначити, що спір підлягатиме розгляду за місцезнаходженням позивача. Тобто, якщо ви подаєте позов – в Україні, якщо контрагент – в країні його місцезнаходження за кордоном.
Варіанти підписання контрактів з нерезидентами
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»)
Варіанти укладення договорів з нерезидентами
З наведеного випливає можливість укладення договору наступними способами:
1. Обмін паперовими примірниками договору: класичний метод, де кожна сторона підписує та обмінюється паперовими копіями договору.
2. Прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти): одна сторона розміщує публічну пропозицію на вебсайті, а друга сторона (акцептант) приймає цю пропозицію шляхом вчинення відповідних дій, наприклад, оплати товару або послуги.
3. Обмін електронними повідомленнями: сторони ведуть переговори та узгоджують умови контракту шляхом обміну електронними листами, повідомленнями в месенджерах або іншими електронними способами.
4. Використання електронно-цифрового підпису (ЕЦП/КЕП): У 2023 році прийнято постанову, яка дозволяє українцям використовувати кваліфікований електронний підпис у ЄС. Європейський КЕП також буде дійсний в Україні. Проте, на даний момент, Україна не уклала жодного міжнародного договору про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів й електронних підписів. Отже, якщо ЗЕД-контракт підписаний електронним цифровим підписом, існує ризик, що можуть виникати питання щодо дійсності такого контракту та виконання його умов.
Сервіси для підписання електронних договорів
Для підписання договорів за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) можна використовувати такі сервіси:
1. Українські платформи:
- Документ.Онлайн: зручний сервіс для електронного підписання документів.
- Вчасно: платформа, яка підтримує різні типи електронних підписів, включаючи кваліфікований електронний підпис (КЕП).
- Дія: Державний сервіс, що підтримує електронні підписи та інші цифрові послуги.
- M.E.Doc: широко використовується для бухгалтерії та забезпечує електронне підписання документів.
- SignMyDoc: забезпечує безпеку даних під час підписання електронних документів.
2. Міжнародні платформи:
- Adobe Sign: інтеграція з іншими програмами Adobe, такими як Acrobat, та підтримка українських ЕЦП.
- DocuSign: підтримує українські ЕЦП та пропонує інтеграцію з іншими програмами для управління документами.
- Kofax SignDoc: забезпечує інтеграцію з системами документообігу та підтримує електронне підписання.
Оговорки про сервіси у договорі
Важливо вказати у договорі, який саме сервіс буде використовуватися для електронного підписання документів. Це допоможе уникнути непорозумінь та забезпечить юридичну силу договору. Наприклад:
“Сторони домовилися використовувати сервіс DocuSign для підписання цього договору за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Сторони визнають юридичну силу підписаних таким чином документів і зобов’язуються не оспорювати їх дійсність на підставі електронної форми підпису.”
Рекомендації до укладення ЗЕД контракту
Безумовно довіра – це важлива частина ведення бізнесу. Однак, саме отримання прибутку є мотиватором контрагента і досягнення вказаної мети може здійснюватися не лише добросовісним шляхом.
1. Достатня перевірка контрагента, зокрема звернути увагу на:
- статутні документи;
- підтвердження повноважень осіб, які підписуватимуть ЗЕД-контракт та представлятимуть інтереси контрагента;
- сферу діяльності;
- фінансовий стан.
2. Контроль над комунікацією з контрагентом
- знати повноваження осіб, що здійснюють комунікацію від імені контрагента;
- вказувати в ЗЕД-контракті адреси електронної пошти, через яку здійснюється комунікація та комунікувати лише через погоджені контактні дані;
3. Перевіряти усе, що має значення для відносин, пов’язаних із ЗЕД-контрактом та істотні умови
- перевірити чи дотримано всіх домовленостей, узгоджених під час переговорів.
- уникати будь-яких усних домовленостей за умови, що не вдалося їх зафіксувати у письмовій формі;
- забезпечувати фіксацію та впорядковане зберігання всіх документів та листування щодо кожного ЗЕД-контракту.
- ретельно перевірити всі прописані умови, коректні назви сторін, адреси, банківські реквізити, контактні дані;
4. Конкретизувати в договорі поняття форс-мажору
Ще два роки тому, до питання форс-мажору ставилися формально. Однак воєнний стан в Україні спричинив значні ризики для дотримання умов договору. Тому для мінімізації ризику ухилення від зобов’язань, варто дуже ретельно прописувати умови застосування форс-мажорного застереження. Тепер це не формальність, а обставина виживання бізнесу у разі ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Виважений підхід до укладення зовнішньоекономічних договорів – це ключовий елемент для ведення бізнесу та захисту інтересів. Саме тому рекомендуємо уважно підходити до вибору іноземного партнера і формулювання умов зобов’язань у ЗЕД-контракті.
Вас можуть зацікавити
- 9.3.2024 · Barbashyn Law Team Про реальні кейси 0 % IRS в Португалії та підсумки декларування 2024
- 8.26.2024 · Barbashyn Law Team Податкове резидентство України – набуття і втрата
- 8.16.2024 · Barbashyn Law Team Право власності під час війни: правове регулювання та обмеження
- 7.30.2024 · Barbashyn Law Team Війна – форс-мажор: що це означає?
- 7.23.2024 · Barbashyn Law Team Підвищення податків і зборів: що може очікувати українців та бізнес у 2024 році
- 9 Вер 2024 · Barbashyn Law Team Про реальні кейси 0 % IRS в Португалії та підсумки декларування 2024
- 8 Сер 2024 · Barbashyn Law Team Податкове резидентство України – набуття і втрата
- 8 Сер 2024 · Barbashyn Law Team Право власності під час війни: правове регулювання та обмеження
- 7 Лип 2024 · Barbashyn Law Team Війна – форс-мажор: що це означає?
- 7 Лип 2024 · Barbashyn Law Team Підвищення податків і зборів: що може очікувати українців та бізнес у 2024 році
Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Більше інформації ви можете знайти в нашій Політиці конфіденційності