CRS або коли податкова отримає відомості про залишки на закордонних рахунках?

Хто зобов’язаний здійснювати збір податкової інформації?

Суб’єктами, які зобов’язані збирати податкову інформацію є:

• банки
• страхові компанії
• інвестиційні компанії

Відповідно до стандарту CRS, на вказані фінансові установи покладено обов’язок здійснювати перевірку фінансових рахунків клієнтів та передавати інформацію про вказані рахунки податковим органам.

На кого поширюються правила обміну?

Суть автоматичного обміну податковою інформацією полягає в тому, що дані щодо іноземних рахунків податкових резидентів України (фізичних та юридичних осіб) автоматично потраплятимуть до податкових органів України. І навпаки: фінансові установи України збиратимуть інформацію про рахунки нерезидентів і податкові органи України відповідно передаватимуть дану інформацію до країн податкового резидентства власників рахунків.

Основним показником для обміну податковою інформацією є місце проживання особи, а не її громадянство (для фізичних осіб), яке є основним фактором для визначення того, куди далі потрібно подавати зібрану інформацію.

Тобто якщо громадянин України здійснює свою діяльність виключно в Україні, відкривши при цьому рахунок в українському банку, то дані по його рахунку нікуди передаватися не будуть.

Водночас якщо банку в Україні стане відомо про те, що його клієнт є паралельно податковим резидентом іншої країни, він буде зобов’язаний звітувати про такий рахунок по стандарту CRS та країна податкового резидентства може дізнатися про рахунки в Україні. Аналогічно, наприклад з умовною Францією, податкові органи країни не будуть передавати інформацію про рахунки своїх громадян до того моменту, поки вони не стануть податковими резидентами іншої країни й відповідно на підставі цього вже буде здійснюватися обмін відповідно до стандарту CRS.

За якими критеріями буде здійснюватися пошук власників рахунків та подальший обмін інформацією 

За CRS передбачено надання особою фінансовим установам документа самостійної оцінки – так званої анкети самоідентифікації, тобто особа самостійно визначає країну свого проживання. Відповідно до розділу 1 Стандарту CRS форма документа повинна включати обов’язково таку інформацію про власника рахунку: ім’я, адресу, юрисдикцію (юрисдикції) резидентства, ІПН та дату і місце народження. В той час вказана форма може бути адаптована до внутрішніх процедур фінансової установи.

Крім того, фінансові установи зможуть брати до уваги іншу інформацію стосовно особи, наприклад адреса проживання, телефон чи рух переведення коштів до певної країни. У такому разі, якщо фінансова установа виявить ознаки, що вказують на проживання в певній країні, вона зможе направити до тієї країни дані особи.

Яка інформація та протягом якого періоду буде передаватися?

Фінансова установа буде збирати та передавати наступну інформацію:

• дані про особу-власника рахунків (ПІБ, адреса, номер телефону тощо).
• фінансові установи, в яких відкриті рахунки та баланс на цих рахунках.
• держава, в якій особа відкрила рахунок.

Важливо звернути увагу, що відомості про суму кожної операції з рахунку та рух коштів за рахунком не буде передаватися відповідно до стандарту CRS.

Старт збору податкової інформації відбувся 1 липня 2023 року і завершився 31 грудня 2023 року, а перший обмін відбудеться в кінці 2024 року. 

Це буде стосуватись як вже відкритих станом на 1 липня 2023 року рахунків, так і тих, що будуть відкриті після цієї дати. Угода діє на взаємних засадах: інформацію, яку збирає, надає Україна, дзеркальну інформацію буде отримувати й Україна.

В той час, Україна не зможе отримати інформацію, яка є щодо рахунків українців за кордоном, до 1 липня 2023 року.

Випадки, коли відомості не вважаються податковою інформацією

В Перехідних положеннях Податкового кодексу України передбачено наступне: якщо станом на 31 грудня фінансового року діє воєнний стан, то кошти громадян України за кордоном, які становлять менше ніж 250 тисяч доларів, не вважається податковою інформацією та не можуть бути використані для нарахування податків. 

Наслідки обміну податковою інформацією

Зважаючи на великий масив інформації, оновлено редакцію п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, якою  суттєво збільшено терміни зберігання документів. Стандартний термін зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів вже буде становити не 1095 днів, а 1825 днів. І норма ця не залежить від того, чи підпадають рахунки під автоматичний обмін інформацією.

Головний тягар виконання вимог CRS покладений на фінансові установи. Відповідно Податкового кодексу України передбачені значні штрафні санкції за порушення вимог CRS, зокрема за:

• порушення вимог щодо подання звітності для автоматичного обміну інформацією, 
• неподання звіту про підзвітні рахунки та несвоєчасне подання звіту, 
• подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з неповними або недостовірними відомостями чи помилками,
• порушення вимог щодо строків зберігання документів та інформації щодо фінансових рахунків.

Наприклад, за несвоєчасне подання звітності податковому органу про підзвітні рахунки, до фінансової установи буде застосовано штраф у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, що на 2024 рік становить 3550 грн.

Для осіб передбачена відповідальність за умисне надання документів самостійної оцінки CRS стосовно себе з недостовірними відомостями, що призвело до невстановлення підзвітності рахунку.

Зокрема, у випадку умисного надання особою документів банку з недостовірними відомостями щодо країни проживання, до такої особи буде застосовано штраф у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, що на 2024 рік становить 710 000 грн.

Як підготуватися до автоматичного обміну податковою інформацією?

• перевірити всі іноземні рахунки
• зібрати та зберігати всі документи, які підтверджують походження коштів на іноземних рахунках фінансових установ, наприклад докази здійснення правочинів.
• отримати довідку про доходи і перевірити на її основі фактичні надходження.
• проаналізувати документи, які були надані фінансовій установі на підтвердження податкового резидентства. за потреби, наприклад, при зміни місця проживання, змінити чи оновити документи
• у випадку змін статусу податкового резидентства – повідомляти фінансовій установі

Висновок

В контексті приєднання України до стандарту CRS, важливо для українських  компаній, які мають фінансові рахунки за кордоном, уважно відслідковувати і дотримуватися встановлених правил. Рекомендуємо регулярно перевіряти та оновлювати інформацію про свій податковий статус, а також забезпечувати точність наданої фінансовим установам інформації. Звернення до кваліфікованих фахівців допоможе забезпечити відповідність всім вимогам CRS та уникнути можливих штрафів за порушення стандарту. Це не лише захистить вас від фінансових та юридичних ризиків, але й сприятиме більшій прозорості та відповідальності в міжнародних фінансових відносинах.